1 мировая світова ПЕРША Світова ВІЙНА

5.ПЕРША Світова ВІЙНА

Виникнення Першої світової війни (серпень 1914 — листопад 1918 рр.) було не випадковим. Вона була зако­номірним результатом гострих суперечностей між вели­кими світовими державами. Ще в 1879 р. Німеччина уклала військовий союз з Австро-Угорщиною, а в 1882 р. — з Італією. Так виник Троїстий союз, до якого згодом при­єдналася Туреччина. У1904—1907 рр. сформувався союз Англії, Франції і Росії — Антанта.

Головним був англо-німецький економічний, війсь­ково-морський і колоніальний антагонізм. Німеччина мріяла захопити значну частину колоній Англії. Обидві країни, ведучи боротьбу за перевагу на морях, нарощу­вали свої військово-морські сили. Франко-німецькі су­перечності почалися через землі, відібрані у Франції після франко-прусської війни 1870—1871 рр.

Особливої гостроти набули суперечності великих країн на Балканах і Близькому Сході. Німеччина нама­галася розширити тут сферу свого впливу, а Австро-Угор­щина після анексії Боснії та Герцеговини готувалася захопити Сербію. Росія прагнула зберегти і розширити свої політичні позиції на Балканах, захопити протоки і Кон­стантинополь, Західну Україну.

Безпосереднім приводом до розв'язання світової вій­ни стало вбивство спадкоємця австро-угорського престо­лу ерцгерцога Франца Фердинанда 28 червня 1914 р. у боснійському місті Сараєво. Цей замах був терористич­ним актом помсти за пригнічення, якого зазнавало сло­в'янське населення від Австро-Угорщини. Зразу після сараєвського вбивства Німеччина посилено підштовху­вала Австро-Угорщину до війни проти Сербії. Австро-Угорщина пред'явила Сербії ультиматум. І хоча в цілому його було прийнято, Австро-Угорщина оголосила Сербії війну. У відповідь Росія, як гарант незалежності Сербії, розпочала загальну мобілізацію, після чого Німеччина оголосила їй війну. Далі у війну вступили Англія та Франція.

У перші дні війни про свій нейтралітет оголосили Бол­гарія, Греція, Іспанія, Португалія, Голландія, Данія, Швеція, Норвегія, СІЛА, Італія, Румунія, Туреччина, а також більшість країн Латинської Америки. Проте Ту­реччина на другий день війни підписала таємний договір з Німеччиною і пропустила через Дарданелли два німець­ких крейсери і кілька допоміжних суден, що значно по­силило турецький флот на Чорному морі.

Як тільки розпочалася війна в Європі, Японія дійшла висновку, що настав час для вторгення в Китай і вста­новлення панування на Тихому океані. Спочатку вона пред'явила Німеччині ультиматум, щоб та відвела з японських і китайських вод німецькі військово-морські сили. Так як Німеччина відмовилася прийняти ультима­тум, Японія оголосила їй війну й обложила фортецю Цин-дао, яку та орендувала в Китаї. Японія також захопила у німців Маршалові, Каролінські та Маріанські острови. Таким чином, війна стала світовою. Понад чотири роки тривала ця жахлива бійня, в яку були втягнуті 36 країн з населенням понад 1,5 млрд осіб, тобто 75 % населення земної кулі. В армії воюючих країн було мо­білізовано понад 73 млн осіб.

Стратегічні плани кожної держави у цій війні ви­значалися її військово-економічним потенціалом і ціля­ми, яких певна країна намагалася досягти. Німецький . план виходив із неминучості війни на два фронти — про­ти Франції та Росії. Його основна ідея полягала в тому, щоб спочатку розбити Францію. На Східному фронті ос­новний тягар боротьби з Росією мала нести Австро-Угор­щина до того часу, поки не буде розгромлена Франція.

Стратегічний план Франції базувався на розумінні військової та економічної переваги Німеччини. Тому цей план в основі своїй був пасивно-очікувальним. Але Франція намагалася повернути Ельзас і Лотарингію, і це штовхало її до активних дій. Звідси і непослідовність оперативно-стратегічних дій.

Англійський генеральний штаб передбачав надіслати в Європу незначну експедиційну армію. При цьому дії союзних військ не були погоджені, що давало можли­вість Німеччині завдавати удари противникам поодинці.

Росія насамперед прагнула розгромити Австро-Угор­щину, тому проти неї було кинуто чотири із шести розгор­нутих активних армій. Другим завданням були наступ у Східній Пруссії і вихід на допомогу союзній Франції.

Перша світова війна велася у багатьох регіонах зем­ної кулі. Утворилося до двох десятків фронтів, проте основними були Західноєвропейський фронт, де німецькі війська вели війну проти англо-французьких військ, та Східноєвропейський, де російські війська протидіяли австро-угорській і німецькій арміям. Всі інші фронти (Балканський, Закавказький, Аравійський, Австро-Іта-лійський та ін.) були другорядним