Причини і наслідки хрестових походів

27.Причини і наслідки хрестових походів

Зовні походи мали релігійний характер, бо видавалися церквою за боротьбу «хреста проти півмісяця» - Християнство проти ісламу; метою походів офіційно вважалось визволення Палестини від «невірних» і повернення християнам Балканськії півострів і Кіпр в той час відносили до Близького Сходу. Насправді Це були завойовницькі походи, и яких європейські барони і рицарі безсоромно грабували багаті східні міста, завойовували собі цілі князівства і королівства, здобували нових платників феодальної ренти. Ти у хрестових походах, крім феодалів, брали участь й інші класи суспільства зокрема селяни. Це надавало хрестовим походам масовою характеру.

Причини хрестових походів полягають, частково у змінах, що відбулися в другій половині XI на Близькому Сході частково у загальному економічному розвитку соціальних суперечностей у самій феоднальній Західній Європи. Могутній колись Багдадський халіфат остаточно роспавса в 1055 р. Інша велика східна держава - Візантія – за  Комнінін також переживала важкі часи. З півночі на Візантійску імперію нападали печеніги, які вторгалися на Балкан.півострів. Із заходу Візантії загрожували сіцілійські нормани .          Та особливо небезпечними для Візантії були турки-сельджуки, які захопили більшу частину Малої Азії і якийсь час їхньою столицею було м. Нікея по сусідству з Констатинополем.

Та основною причиною було загострення соціальних суперечностей в самій-Західиій Європі. Маси дрібного рицарства в XI ст. не вистачало земель. Для таких рицарів походи на Схід з метою його завоювання здавалися єдиним виходом із скрутного становища.

Величезне значення в русі хрестоносців кінця XI - початку XII ст. мало селянське питання. Покріпаченя, придавлене феодальним гнітом; селянство Західної Свропи спочатку охоче йшло на Схід. Надія позбавитись кріпацтва, боргів, перспектива здобути на Сході землю спонукали десятки тисяч людей підніматися із своїх місць і йти в далекі країни, де багатьох з них чекала неминуча загибель.

Хрестові походи як воєнні експедиції закінчились повною невдачею. Заснувати міцну державу на Сході європейські феодали не змогли. Майже всі захоплені території їм довелося залишити. Рицарі покинули Схід. Національні держави, що утворилися, почали вести одна з одною уперті і тривалі війни; рицарі знайшли застосування своєму військовому ремеслу в самій Європі. З другого боку, у зв'язку із зростанням продуктивних сил і дальшим розвитком товаро-грошових відносин рицарі мали змогу одержувати великі прибутки від своїх селян, частина їх (наприклад, в Англії) взялася сама ретельно за сільське господарство.

Значення хрестових походів, хоч вони й зазнали невдач, було для розвитку Західної Європи дуже велике.   1) сприяли розвиткові   європейської  торгівлі   на   Середземному   морі.   В результаті їх було знищено монополію арабських і візантійських купців у близькосхідній торгівлі і встановлено гегемонію італій­ських, південиофраицузьких і східноіспанськнх (каталонських) міст. Ці міста почали відігравати роль посередників між Сходом і рештою Європи.

Торговельні зв'язки зі Сходом набули під час хрестових походів регулярного характеру. 2) хрестові походи сприяли ознайомленню європейців із східною промисловістю і сільськогосподарською технікою. Європейці засвоїли за цей час багато    східних    прийомів    текстильного    і    металургійного виробництва, фарбувальної справи, парфюмерії і виготовлення ліків,    а    також    перенесли    в    Європу    такі    цінні    сіль­ськогосподарські культури, як гречка, шафран, рис і т. ін. Схід значною мірою вплинув на європейців щодо побуту.  Рицарі засвоїли  витончені східні манери, правила  придворної  ввіч­ливості,     почали  стараиніиіс  доглядати  своє  тіло,   обличчя, волосся.   У рицарських замках і міських будшисах з'явилась нова захоплюча   гра,   занесена   зі   Сходу,-   шахи.