Головні особливості суспільних відносин Візантійської Імперії.

24.   Головні     особливості     суспільних    відносин  Візантійської    Імперії.

Східна половина була стійкішою порівняно із західною, що пояснюється головним чином її більш розвиненими і стійкими економічними   відносинами.   Становище   візантійських   селян поселенців   із   слов'ян   схарактеризоване   в  "Землеробському законі".   Селяни   були   вільними   поселенцями,  які   володіли власними   ділянками   полів    виноградників   і   садів.   Велике

значення мало скотарство. Крім основних жителів села селян-землеробів були бідними, які орендували землю з половини урожаю. Були, що наймалися на сільські роботи до землевласників.

В 11 ст. Македонську династія змінила династія Комнінів, що вийшла з середовища ослики малоазіатської землевласницької знаті, всіляко сприяла погленанню феодалами решти вільного селянства. Комміни відавали великим землевласникам у так звані пронії (піклування) не лише окремі села, а й цілі округи. Це було прямим кроком до закріпачення населення.Поступово ці  землі  ставали  спадковою   феодальною   власністю.   Селян- кріпак став головною фігурою у візантійському селі. Разом з тим залишалася  ще деяка кількість рабів, яких експлуатували як двірських слуг. Всю імперію було розбито на феми – військові округи. Очолювали їх стрататиги - воєводи, що мали не тільки військову, а і цивільну владу. Їхніми помічниками були офіцери - турмархи.   Рядові  солдата  -  стратіоти  були одночасно  і селянами, і воїнами, які відбували довічну військову службу (їхзвільняли від частини податків).