Утворення централізованої держави в стародавньому Китаї

7.Утворення централізованої держави в стародавньому Китаї

Китай — країна давньої цивілізації. Проте перши централізована імперія Цінь склалася лише у III ст. до н. є. Згодом царський трон у Цінь дістався молодому царевичу Ін Чжену, який зміг у кровопролитних війна  завоювати решту китайських царств і проголосив себе "першим імператором Цінь" (Цінь Шіхуанді). Ця імпе рія існувала з 221 до 206 р. до н. є.

Імператор поділив свої землі на округи, повіти, во лості та тіні. Цими адміністративно-територіальними одиницями управляли спеціальні чиновники, які мали широкі повноваження, общинне самоврядування суттєво обмежувалося. Були уніфіковані державна валюта, си стема мір і ваги, письмо тощо, землеробство проголошено основним заняттям, а на вільні прикордонні землі пе реселено десятки тисяч людей. Було узаконено приватну власність на землю.

Імператор став верховним власником, розподіляй воду, монополізував виробництво та видобуток заліза і солі, контролював ціни на зерно.

Імператорське військо здійснило успішний похід проти північних кочівників. Для захисту північно-за­хідних кордонів було споруджено Великий китайський мур (6450 км завдовжки і 6,5—10 м заввишки), а від сто­лиці до нього прокладено шлях.

Проте розширення кордонів імперії не знизило рівня аграрного переселення. До того ж у 20—30 разів були збільшені податки. Десятки тисяч селян, тікаючи світ за очі від свавілля чиновників, потрапляли в рабство.

Побоюючись за своє життя, імператор побудував 270 палаців, з'єднаних окремими переходами, щоб зроби­ти таємним місце свого перебування.

Після смерті Цінь Шіхуанді імператором став його молодший син Хуа Хаї, який був ще більшим тираном, ніж його батько. Проти нього повстав народ. Наляканий цим, імператор покінчив життя самогубством. У країні розпочалася жахлива кровопролитна боротьба за владу. Перемогу здобув керівник повстанців селянин Лю Бан, икий проголосив себе імператором Західної Ханьської і мперії (назва походить від території, на якій була роз­ташована повстанська база). Усвідомлення катастро­фічного становища в країні змусило імператора зміняти політичний курс. Він проголосив амністію, повернув волю тим, хто продав себе в рабство, зменшив земель­ний податок, скасував жорстоке цінське законодавство. Після смерті Лю Бана могутність Китайської держави підняв енергійний У-Ді, який проголосив державною релігією конфуціанство у відкрив перший китайський "університет", запровадив проведення конкурсів для добору чиновників.Новому імператору довелося вести боротьбу проти північних кочівників, від яких Китай не рятував навіть Великий китайський мур. Бійська У-Ді проклали шлях через території, заселені кочівниками, аж до Фергани.. Він став важливим торговельним шляхом для Китаю і ві­чі грав значну роль у розвитку культурних зв'язків зі гнітом.У Китаї знову встановився жорстокий політичний режим, посилилися каральні функції державних орга­нів, сформувалися чиновницькі клани, поширилися раб-ство і работоргівля, відбувалася подальша поляризація  суспільства. Це спричинило соціальні негаразди і стихійні бунтиНовий імператор прагнув реформи для відродження щасливих порядків давнини". Проте його наміри не здійсниилися. Зростали масштаби спекуляції і ціни на товари, знахабнілі чиновники зловживали владою, а народ зубожів.

Нові повстання були неминучими. Могутні селянські рухи підірвали владу імперії Хань. Наступна боротьба за трон збіглася з проголошенням на Сході Китаю чергового імператора Ханьського дому, який потопив у крові народне повстання. З цього часу роз почалося правління нової династії (Східна Хань — 25—220 рр. н. є.).Як і його попередники, імператор Гуан У-ді прого лосив загальну амністію, зменшив податки, обмежив велике землеволодіння тощо. Але його політика не мали надійної соціальної бази. Розшарування суспільства на бувало загрозливих масштабів. Основна маса селян у деякі роки була на межі вимирання, переставала бути власниками землі, потрапляла у феодальну залежність.

У країні руйнувалося господарство, спустошувалася державна скарбниця, скорочувалася армія. У державно му апараті процвітала корупція. У другій половині II ст. у країні відбулося близько сотні народних виступів. Най більшим серед них було повстання під назвою "Жовтих пов'язок", оскільки його учасники носили жовті пов'яз ки на знак боротьби з гнобителями. 300-тисячна армія повстанців на чолі з Чжан-Цзює здобувала міста, руйну вала маєтки знаті, звільняла рабів, перерозподіляла зем лі. Проти них уряд кинув військо з найманих кочівників, яке впродовж десяти місяців нищило основні сили повстанців. Проте перемога над повстанцями не зміцнила імперії.