Впливи походів Олександра Македонського

15. Впливи походів Олександра Македонського

Коли вбили батька, Александрові було 20 років. Македонії а усіх боків загрожувала небезпека. На півночі знову повстали фракійські племена, а на півдні Греція готувалася повернути собі волю. Спочатку цар здійснив похід на північ і в кількох боях угамував повсталих фракійців. Потім він виступив проти греків. Александр узяв місто Фіви, усі жителі його були продані в рабство. Уражені Александровою жорстокістю, греки скорилися.

Армія Александра, що готувалася виступити проти персів, скла­далася з 30 тис. піхотинців і 5 тис. вершників. Вона була чудово ви­школена й організована. Навесні 334 р. до н. е. Александр переправив свою армію через Геллеспонт і почав сміливий похід на Схід.

Перший бій відбувся на березі річки Гранік. Незважаючи на кіль­кісну перевагу, перси втратили тоді 20 тис. піхотинців і понад 2 тис вершників. Перемода при Граніку відкрила македонському завойов­нику шлях до Малої Азії.

Дарій ІІІ неодноразово намагався укласти мир, пропонував Алексан­дров руку своєї дочки, обіцяв разом із нею віддати всі землі, що лежать на захід від річки Євфрат. Дроте Александр не йшов на переговори.

Поки Александр підпорював Єгипет, Дарій ІІІ зібрав величезну армію У лавах перського війська були і 15 слонів, присланих Дарію з Індії. Розташувавшись біля села Гавгамели, військо персів усю ніч чекало нападу Александра. Тільки вранці почнися бій, Александр спробував прорватися до самого Дарія, щоб у двобої з ким вирішите результат боротьби. Дарій утік із поля бою. Помітивши зникнення головнокомандувача, перси теж стали шукати порятунку у втечі. Александр здобув повну перемогу.

Переслідуваний армією Александра Македонського, Дарій із неве­ликим вагоном відступав усе далі на схід. Бачачи, що він не здатний опиратися супротивнику, наближені вбили Дарія і кинули труп на дорозі. Його смерть означала кінець перського царства.

Володарем персів став Александр. Вія створив величезну імперію, до якої війшли Македонія, Греція, Єгипет, Персія. Однак Алексан­дрові було цього замало — він мріяв завоювати весь світ.

У 327 р. до н- е. він рушив до Індії, де йому довелося витримати жорстоку битву з індійцями, які підняли проти нього повстання. Особ­ливо важко було витримати натиск бойових слонів, шкіру яких не І пробивали стріли. Солдати гинули від укусів змій і тропічної лихоманки. Армія та полководці, переправившись через річку Інд, відмовилися йти далі. У 324 р. до н, е, Александр мусив повернутися назад до своєї столиці Вавилона, так і не досягнувши мети.  Готуючись до нових походів, Александр захворів на лихоманку і помер у віці 33 років. Його поховали в Александрії Єгипетській.

Незважаючи на те, що походи Олександра мали загарбницький характер, нова держава, яку створили македоняни, щодо своєї економіки, політичного устрою і культури була більш прогресивною, ніж стародавня Персія.Під час східного походу виникли нові торговельні шляхи між Грецією і Сходом, утворилась нова величезна держава від Балканського півострова по території Індії. Олександр залишив колишній поділ на сатрапи (округи). На чолі цих округ стояли правителі     сатрапій,    вони    підкорялись  македонському наміснику, котрий жив у тій же сатрапії. Кожна округа підлягала центральній владі Олександра. Було звернено увагу на викорінення хабарництва і незаконних поборів з населення.