Передумови і прийняття християнства в Русі-Україні, значення і наслідки. принятие христианства причины

2. Передумови і прийняття християнства в Русі-Україні, значення і наслідки.

 Князь Володимир був видатним державним діячем і полководцем, одним із засновників Давньоруської дер­жави. Він увійшов в історію і як Володимир Хреститель, що запровадив на Русі християнство, зробив його офіцій­ною релігією Київської держави.

Запровадження християнства на Русі Володимиром Великим було підготовлене попереднім історичним розвит­ком східнослов'янських земель. Візантійські джерела пові­домляють, що власне Київська земля була хрещена князем Аскольдом у 860 р. Християнкою була бабуся Володими­ра - Ольга. Серед дружинників його діда Ігоря також були християни. Реформа язичницьких культів - проголошен­ня Перуна верховним богом Київській Русі - не сприяла державному будівництву, усталенню привілеїв панівної верстви суспільства, розвиткові писемності й культури, налагодженню зв'язків з іншими, в абсолютній більшості християнськими, країнами. Тому в середині 80-х рр. X ст. київський князь помалу схиляється до думки щодо при­йняття іншої, якісно нової релігії - християнства. Проте він виявляв інтерес і до інших релігій - ісламу, іудаїзму.

Незадовго до прийняття нової віри сталася низка важ­ливих політичних подій. У 987 р. у Візантії розпочалося повстання проти Василія II. Імператор попросив допомоги в київського князя Володимира. Той погодився, але за умо­ви: імператор віддасть за нього свою сестру Анну. Василій II не мав вибору, тому пристав на вимогу. Володимир,

у свою чергу, зобов'язався прийняти християнство. Коли минула небезпека, імператор не поспішав виконувати обіцян­ку. Тоді Володимир оголосив війну Візантії, рушив на Херсонес і захопив його. Імператор змушений був відпра­вити до Херсонесу сестру. Як свідчить літопис, Володи­мир прийняв хрещення в соборі св. Василія і обвінчався з царівною. Християнство прийняло також його найближ­че оточення.

Навесні 988 р. відбулося масове хрещення киян, що поклало початок хрещенню всієї країни. Процес христия­нізації в Київській державі проходив повільно, а нерідко і з труднощами, однак за Володимира більшість населення країни навернулася, принаймні формально, у нову віру. Християнство принесло нову культуру й докорінно змі­нило світосприймання та самовиявлення населення Київ­ської Русі. Запровадження християнства мало прогресив­ний характер. Завдяки цьому Київська Русь прилучилася до європейської цивілізації, пожвавилися міжнародні зв'яз­ки нової християнської країни, зріс її авторитет у Європі як могутньої держави. Надзвичайно піднісся й авторитет самого князя.

Таким чином, у період князювання Володимира Вели­кого Київська Русь досягла значного політичного, еконо­мічного й культурного розвитку і стала однією з найбільших держав Європи. Вчені порівнювали її з великою Франкською імперією Каролінгів.