понедельник, 20 июня 2011 г.

Кріпосницька система крепосная система


13. Кріпосницька система
Кріпосне право ва території Росії і України сягає своїм корінням часів Київської Русі. Вже за часів «Руської правди» землевласники (князі, бояри, дружинники,  церква) закріпа­чували смердів.    Першими    кріпаками   стали холопи, «посаджені ва землю». Потім їх лави поповнювали кабальні люди (закупи; рядовичі, закладники та ін.). В 14- 15 ст. у Північно-Східній Русі відбувається дальше посилення експлуатації і обмеження прав селян. Судебник 1497 обмежив право переходу селян так званим Юрієвим днем (за тиждень до 26 листопада та тиждень після нього) і встановив плату за вихід. Судебник 1550 збільшив розмір «пожялого» (плата за проживання в дворі та в землі феодала) і встановив штраф за прийом селянина-втікача. З 1581 запроваджено т. з. заповідні літа. Соборне уложення 1649 в угоду поміщикам остаточно ствердило систему кріпосного права в Росії. В наступні роки закріпачення, гніт селян посилюються: встановлюється смертна кара за приховування    кріпака-втікача    (1704),    селянам забороняється без дозволу поміщика вирушати на промисли (1724), володіти нерухомим майном (1731) тощо; разом з тим поміщикам надаються поліцейські права щодо селянина і право висилати їх до Сибіру (1760).
Селянсько-козацькі повстання  і  народно-визвольна  війна І648-54   послабили   феодально-кріпосницьку    систему   на Україні, але не знищили її. Після возз'єднання України з Росією старшина, шляхта, вище духівництво з допомогою російського царизму відновлюють кріпосне право в повній силі. В 1654 за ними були відновлені «прежние права», за якими з 1667 від селян вимагали попереднього «послушенства».  В  1730 Військова канцелярія заборонила переходи селян під приводом запобігти втечі їх за кордон; з 1760 селянам взагалі заборонено йти від поміщика, якщо не буде його дозволу. У 1783 Катерина П видала указ, яким переходи селян на Лівобережній Україні були  остаточно  заборонені.   Посилення   кріпосного   гніту загострювало класову боротьбу і супроводилось виступами селян   які   нерідко   переростали  у   відверту   війну   проти поміщиків  і  феодалів,  держави (селянські   війни  в  Росії під проводом  Болотникова (1606-07), С Разіна (1670-71), Є. Пугачева   (1773-75),   на   Україні  -   повстання   селян  під керівництвом М. Залізняка та І. Ґонти (1768) і селянський рух на чолі з У.Кармалюком (1813-35). Внаслідок загальної кризи феодально-кріпосницьких відносин і ствердження буржуазного способу виробництва кріпосне право в Росії і на Україні було скасоване 1861 р.

Комментариев нет:

Отправить комментарий